«Істотні порушення»: як суд обґрунтував новий розгляд справи Кернеса

Суддя Київського райсуду Полтави Андрій Антонов закрив справу за обвинуваченням Кернеса та двох його охоронців всупереч Кримінальному процесуальному кодексу України. Докази, що прокурори відмовилися від обвинувачення, про що стверджували захисники Кернеса і на підставі чого суддя Антонов закрив справу, у провадженні відсутні. 

Про це йдеться в ухвалі Полтавського апеляційного суду від 31 січня, повний текст якої 10 лютого з'явився у Єдиному державному реєстрі судових рішень. 

Суд визнав слушними доводи прокуратури і потерпілих про наявність істотних порушень кримінального процесуального закону.

«В матеріалах кримінального провадження відсутні будь-які об'єктивні дані того, що прокурор відмовився від державного обвинувачення чи вчиняв відповідні дії, які б свідчили про такі його наміри. Не містять матеріали провадження і процесуального документа, а саме постанови прокурора про відмову від підтримання державного обвинувачення, погодженої з керівником Генеральної прокуратури. Навпаки, у зв`язку з неможливістю участі прокурорів у судовому засіданні, Генеральною прокуратурою України було скеровано до місцевого суду низку листів з проханням відкласти судовий розгляд на іншу дату, зокрема, після 17 липня 2018 року. Також прокурорами було повідомлено суд про неможливість участі у судових засіданнях через хворобу. З аудіозапису судового засідання вбачається, що головуючий по справі повідомляв учасників провадження про надходження до суду відповідних листів від прокурора з проханням відкласти судовий розгляд», — йдеться в ухвалі. 

Таким чином, зазначає суд, прокурори не відмовлялися від підтримання державного обвинувачення, а сам факт їхнього неприбуття «не може прирівнюватися до відмови від обвинувачення і не може мати наслідком закриття кримінального провадження з цих підстав».

Полтавський апеляційний суд, 2019 рік. Фото Павла Пахоменка

«Враховуючи відсутність у місцевого суду законних підстав стверджувати про відмову прокурора від підтримання державного обвинувачення, суд позбавлений був права здійснювати судовий розгляд за його відсутності. Проте суд в порушення наведених вимог закону завершив розгляд кримінального провадження без участі прокурора. Також місцевий суд, вважаючи, що має місце відмова прокурора від підтримання державногообвинувачення, всупереч вимогам ч. 2 та ч. 3 ст. 340 КПК України, не вчинив жодних дійщодо роз'яснення потерпілим їх права підтримувати обвинувачення в суді та не з'ясував питання про наявність чи відсутність їх згоди на це», — визначив суд. 

Апеляційний суд визнав порушення КПК істотними і такими, що перешкодили суду ухвалити законне і обґрунтоване рішення. 


31 січня 2020 року після розгляду, який тривав півтора року, Полтавський апеляційний суд задовольнив скарги прокуратури і сторони потерпілих, скасував ухвалу Київського райсуду Полтави про закриття справи і призначив новий розгляд в суді першої інстанції. Тоді суд оголосив тільки резолютивну частину ухвали. 

Після рішення Київського райсуду Полтави про закриття провадження ГПУ порушила справу за ч. 1 ст. 375 «Постановлення суддею (суддями) завідомо неправосудного вироку, рішення, ухвали або постанови». Попри заяви тодішнього генпрокурора Юрія Луценка довести цю справу до кінця, підозри судді не оголошували, заявляли у 2019 році у Вищій раді правосуддя, що, на думку ВРП, могло свідчити «про неефективність досудового розслідування та упередженість працівників прокуратури».

У липні 2019 року ВРП задовольнила відставку судді Андрія Антонова.

Якщо Ви виявили помилку у тексті — виділіть її курсором та натисніть "Ctrl + Enter". Дякуємо Вам за уважність та ввічливість.
Орфографическая ошибка в тексте:
Чтобы сообщить об ошибке автору, нажмите кнопку "Отправить сообщение об ошибке". Вы также можете отправить свой комментарий.