На Харківщині зросла захворюваність на COVID: що відбувається

Більше тижня Харківщина перебуває на перших позиціях за кількістю хворих на COVID-19 за добу. В регіоні все частіше реєструється понад 200 випадків. Які причини збільшення захворюваності називають епідеміологи? Як посилюватимуть заклади охорони здоров'я? І яка ситуація в обласній інфекційній лікарні? 

Що показує статистика

Харківська область все частіше згадується на щоденних брифінгах Міністерства охорони здоров'я. З початку серпня показники регіону за кількістю нових хворих коливалися від 76 до 146 щодоби, 13 серпня перевищили рубіж у 200, а сьогодні, 22 серпня, наблизилися до трьох сотень — 291.

Міністр охорони здоров'я Максим Степанов майже щодня повідомляє про рекорди в Україні в цілому: за кількістю хворих, кількістю госпіталізованих та померлих за добу. 

«Кількість людей, яких госпіталізують, збільшилась майже у 3 рази (порівняно з травнем)», — каже Степанов.

20 серпня кількість випадків на добу в Україні вперше перевалила за дві тисячі. 22 серпня новий рекорд — 2328 за добу. 

Крива активних випадків зараження на Харківщині стрімко йде вгору. 

Які причини називає лабцентр

Обласний лабораторний центр характеризує ситуацію в Харківській області як вкрай напружену.

«За останні 2 тижні (7.08.2020-20.08.2020) лабораторно підтверджено 2503 випадки COVID-19, що складає 94,10 на 100 тисяч населення. Відсутня тенденція щодо стабілізації показників, за тиждень показник складав 54,36 на 100 тисяч населення проти 39,74 за попередній тиждень (7.08.2020-13.08.2020). Серед захворілих (7.08.2020-20.08.2020) 81,5% мешкають у м. Харків (2041 випадок)», — констатував лабцентр 21 серпня. 

Епідеміологи називають кілька причин зростання захворюваності:

«Недотримання населенням маскового режиму, соціального дистанціювання, збільшення міграційних потоків з-за кордону та між областями, що сприяло значному розповсюдженню збудника».  

Ще одна причина виразної статистики — закономірна — збільшення кількості тестувань.  

«Методом ПЛР за останній тиждень проведено 8521 досліджень (1217 досліджень за добу або на 17,3% більше ніж за минулий тиждень). Показник на 100 тис. населення, відповідно склав 45,76 при рекомендованому критерії не менше 12,0, що свідчить про достаній рівень охоплення скринінгом на COVID-19 населення області».  

Приватні лабораторії та підозри в ОДА

У Харківській області — з десяток верифікованих лабораторій, які проводять тести на COVID-19 і передають статистику до загальної. Харківський обласний лабораторний центр та комунальні некомерційні підприємства «Обласна інфекційна лікарня», «Обласна дитяча інфекційна лікарня» досліджують зразки медзакладів, за наказом МОЗ, і платних тестів не роблять.

У списку верифікованих приватних лабораторій, за даними Любові Махоти: 

  1. ТОВ «Медичний центр здоров’я»

  2. ТОВ «Медичний центр ім.академіка В.І. Грищенка»

  3. ПП «Лабораторія «Миллениум»

  4. ТОВ «ОН ЛАБ»

  5. ТОВ «МЦ МТМ»

  6. ПП «Медична лабораторія «Аналітика»

  7. ТОВ «Екотест+»

  8. ТОВ «СОЦІАЛЬНА ЛАБОРАТОРІЯ ЄВРОМЕД»

14 серпня голова Харківської облдержадміністрації Олексій Кучер припустив, що приватні лабораторії можуть надавати помилкову інформацію. Жодних підтверджень цьому, однак, немає. 

«В мене є питання: багато позитивних досліджень роблять приватні лабораторії. Я поставив завдання, щоб перевірили. Начебто лабораторія верифікована, але при цьому щось дуже великі цифри нам роблять», — сказав Кучер. 

— Ви вважаєте, що вони роблять неякісні тести?

— Я не можу стверджувати, я припускаю це.

«Якщо ми візьмемо ті самі 200 людей, то ми (лабцентр) маємо менше 5% від загальної кількості випадків. Але є приватні лабораторії, які протестували 200 людей і в них 52 підтверджених випадки (26%). Більшість з них — безсимптомні контактні. Це дуже високий рівень виявлення!» — сказав Кучер.

Фото Харківської ОДА

«Мова не йде про перевірку безпосередньо самих лабораторій, — пояснив у коментарі Суспільному Тарас Пастух. — У нас на сьогодні є велика проблема в тому, що у нас дані досліджень одного дня перетікають в інший день. Так само і в плані підтверджених випадків, які, скажімо, робляться сьогодні можуть піти у статистику завтрашнього дня. І таким чином воно дає хибну статистику, хибний аналіз в кількості проведених досліджень до кількості позитивних випадків».

Друга хвиля лікарень, кисень, ліжка

17 серпня регіональна комісія з надзвичайних ситуацій поставила департаментам охорони здоров'я завдання до 1 вересня збільшити кількість ліжок в закладах охорони першої хвилі, визначити лікарні другої та прискорити їх реєстрацію в МОЗ та НСЗУ. Ще одне завдання МОЗ — забезпечити 80% ліжок киснем. 

Ситуація стрімко розвивається, і 21 серпня глава МОЗ заявив, що не має потреби ділити лікарні за хвилями. 

«Я вважаю, що ми повинні вже говорити, що у нас немає лікарень першої хвилі, другої хвилі. Я дав відповідне завдання, щоб ми їх просто всі об'єднали у зв'язку із великою кількістю людей, які надходять до лікарень», — заявив Степанов. 

Базовою для прийому дорослих хворих на коронавірус у Харкові залишається обласна інфекційна лікарня. Диспансер радіаційного захисту, міські лікарні №13 та №17 приймають пацієнтів переведенням з обласної інфекційної. Вільних ліжок меншає, тому влада готує додаткові. 

«Щодо заповненості ліжок, то сьогодні доволі складна ситуація саме в місті Харкові. Ліжка, дійсно, у великій кількості зайняті. В районах ситуація набагато спокійніша. Для того, щоб мати певний маневр, нами додатково готується 555 ліжок. Якщо друга хвиля захворюваності буде посилюватися, ми задіємо ці ліжка. Зараз вони обладнуються додатково підведенням централізованого кисню», — повідомив цього тижня Тарас Пастух.

За його словами, ліжка планують розгорнути в окремому корпусі обласної клінічної лікарні, обласній травматології, міській лікарні №18, додаткові місця готують у міській лікарні №17.

Маршрутизація

В липні голова обладміністрації Олексій Кучер казав, що в регіоні змінять маршрутизацію так, щоб щільніше наповнювати міські заклади. Тоді Кучер зазначив: щоб це реалізувати, звернулися за роз'ясненням в МОЗ. 

«Є певні думки серед медичних працівників. Хтось каже, що так не можна робити, це і фахівці так повідомляють, що так не можна робити, тому що є спеціалізований заклад, інфекційна лікарня, саме вони повинні визначати, приймати рішення щодо розміщення тих чи інших пацієнтів, враховуючи ступінь тяжкості хвороби і інші критерії. Але зараз ми направили листа, найближчим часом від МОЗ і санітарного лікаря отримаємо інформацію. І будемо наповнювати більш щільно лікарні міста Харкова», — говорив голова обладміністрації 3 липня. 

Те, що це питання за час пандемії на Харківщині остаточно так і не вирішили, свідчить розмова між міністром охорони здоров'я Максимом Степановим, керівником обласної інфекційної лікарні Павлом Нартовим та чиновниками ОДА під час візиту глави МОЗ 20 серпня. 

За інформацією «МедіаПорта», в присутності голови та представників ОДА Нартов намагався пояснити міністру особливості маршрутизації у Харкові. Як і кілька місяців тому, директор опорного медзакладу регіону говорив, що інфекційна не повинна приймати одночасно і пацієнтів з підозрами, і з підтвердженим COVID. Така ситуація призводить до переповненості лікарні та відриває лікарів: ті лишають пацієнтів у відділеннях, щоб приймати та координувати нових хворих. Степанова ця інформація здивувала: за його словами, в разі критичної заповненості лікарні, пацієнтів мають направляти до інших опорних закладів, де є вільні місця. 

Фото Харківської ОДА

Навіщо людей возять спочатку до інфекційної, а звідти переводять до інших медзакладів, замість того, щоб одразу везти до незавантажених опорних лікарень і там визначати лікування, Максим Степанов питав у заступника голови обладміністрації Тараса Пастуха. Пастух відповів, що інші заклади (конкретно він назвав 17 міську лікарню) не мають інфекціоністів, ліцензії на лікування інфекційних хворих (такі підстави щоразу озвучують представники міськради, зокрема заступниця мера Світлана Горбунова-Рубан) та відповідної лабораторії. Степанов зачепився за останній аргумент: нагадав, що можна створити мобільні бригади, які займатимуться перевезенням зразків пацієнтів, як це передбачено контрактами НСЗУ. На думку Пастуха, це утруднюватиме логістику. Натомість міністр це заперечив, нинішню харківську схему назвав «дивною» і попросив «не вигадувати велосипед». 

Питання маршрутизації Степанов публічно прокоментував на брифінгу для ЗМІ того ж дня. 

«Ми визначилися, як повинна відбуватися маршрутизація. Це питання обласного Департаменту охорони здоров’я, в підпорядкуванні якого є екстрена медична допомога. Визначилися з критеріями щодо лікарні інфекційної. Є 240 ліжок на сьогоднішній день. Коли вони заповнюються на 90-95%, туди припиняють везти пацієнтів, в яких є ознаки коронавірусної хвороби, і які потребують шпиталізації. Їх повинні везти в іншу лікарню, яка визначена під COVID-19. І вже там робити підтвердження або спростування цього діагнозу методом ПЛР», — сказав міністр.

На питання, чому тоді так не відбувається, Степанов сказав, що це — справа часу. 

«Ми просто нараду закінчили півтори години тому. І ми визначилися, на яких критеріях буде побудована ця маршрутизація, і відповідний заступник Олексія Володимировича (Кучера, голови Харківської ОДА) завтра або сьогодні встигне ще, проведе відповідну нараду, і вони затвердять ці маршрути, щоб це було більш логічно, більш корисно».

Підозри без розгляду і відділення дитячої лікарні

Схоже, що майже за пів року чиновники ОДА так і не знайшли повного взаєморозуміння з Павлом Нартовим, попри публічні заяви, що між керівництвом обласної інфекційної лікарні та обладміністрацією є спільна мова. 

Те, що система працює нестабільно, свідчать конкретні історії про те, як швидкі возять хворих з одного медзакладу до іншого, наражаючи тяжкохворих на небезпеку (є епізоди із летальними випадками), а кризові питання вирішуються вручну

Голова адміністрації Олексій Кучер закидає Нартову те, що іноді хворі з підозрою на COVID-19 дві-три доби чекають на тест, ризикуючи інфікуватися в лікарні в очікуванні на результати. Нартов відповідає: пацієнти з підозрами надходять щодоби, щоб людей не накопичувати, їх одразу треба везти до інших лікарень. 

Інший приклад — історія зі збільшенням ліжок за рахунок відділення на території дитячої інфекційної лікарні. За планом обладміністрації, обласна інфекційна лікарня розширяється знову: збільшена з 200 ліжок у квітні до 240 у травні, тепер матиме у розпорядженні 300 місць. В ОДА пояснюють необхідність збільшення ліжок на території інфекційних лікарень зручністю та епідеміологічною доцільністю. 

«Основне завдання інфекційної служби — локалізація інфекції в одному місці. Якщо ми будемо розпорошувати пацієнтів з коронавірусною хворобою по всіх лікарнях, це призведе до збільшення кількості пацієнтів, які будуть потребувати допомоги і які локалізовані на сьогоднішній день зараз в одному місці», — сказав 11 серпня заступник директора ДОЗ Геннадій Бондарчук. 

«Є окремий корпус в обласній дитячій інфекційній лікарні: там 50 боксів, 100 точок кисню, і за потреби можна додати ще по одному ліжку у кожну палату, таким чином це 150 ліжок з киснем, які вже обладнані. І ми планували пацієнтів, які потребують кисневої підтримки, в першу чергу туди перемістити. На даний час не прийняті управлінські рішення всередині лікарні з визначенням, яке власне відділення туди переміститься, хоча відділення абсолютно готове до роботи. Це все у розпорядженні головного лікарня», — говорить Тарас Пастух. 

— Він же нічого не приймає без вашого узгодження?!

«Неправда. Якраз він частково робить навпаки. Ви можете запитати і головного лікаря дитячої лікарні, який давно вже передав це приміщення. Він готовий підтвердити, що приміщення стоять готові. Там ремонт, набагато кращі умови для пацієнтів», — стверджує Пастух. 

— А аргументація з боку лікарні яка?

«Аргументація щоразу змінюється, але міністру була дана обіцянка, що протягом двох днів він зробить всі необхідні рішення для того, щоб туди людей перемістити», — відповів заступник голови ОДА, згадавши також про приміщення, зайняті кафедрами, які, на думку ОДА, логічніше звільнити під палати. 

У розмові з журналістами Нартов наголошує, що відділення в дитячій лікарні — «не його», хоч він і готовий їх використати, і повертається до питання персоналу:

«Наша лікарня — це 240 ліжок. Для того, щоб ми взяли ще ліжка, нам потрібно більше медичного персоналу. Якщо він буде, то ми можемо і на 300, і на 400 ліжок... Ви зрозумійте, що в лікарні є свій ресурс, вона не може працювати безрозмірно. Міністр зрозумів наші проблеми і, я думаю, що ми зараз їх будемо вирішувати».

Нова реанімація 

Зі збільшенням кількості хворих розширюють і реанімаційні можливості обласної інфекційної лікарні. Про ці плани говорять не перший місяць. Коли кількість хворих на добу почала зашкалювати, питання будівництва нової реанімації набуло реальних рис. А з приїздом міністра з'явилася і конкретика: чиновники обладміністрації вперше показали проєкт реанімації та назвали термін робіт (від початку затвердження плану і за умови відсутності перепон з боку контролюючих органів) — близько 1,5 місяці. 

Фото Харківської ОДА

«Приміщення фактично готове: демонтаж ми проведемо за тиждень чи 10 днів, є доволі швидкі технічні рішення для облаштування підлоги та стін, потрібно облаштувати вентилювання та протягом місяця буде замінено ліфт. Ми закінчуємо розрахунки, нам потрібно, щоб лікарі якнайшвидше дали технічне завдання», — розповів Тарас Пастух.

Планується, що нова реанімація матиме 20 місць і власну операційну. В нинішньому відділенні інтенсивної терапії, від початку розрахованому на шість ліжок, 12 місць. І в останні дні вільних нема. За словами анестезіолога-консультанта обласної інфекційної лікарні Володимира Корсунова, навіть у звичайних відділеннях є пацієнти на апаратах ШВЛ. 

Директор обласної інфекційної лікарні Павло Нартов говорив, що із відкриттям нової реанімації потрібно збільшувати персонал. 

«Весь термін реалізації (проєкту нової реанімації) складає від 1,5 до 2 місяців. Це той період часу, за який 100% можна залучити додатковий персонал», — вважає Степанов.

Що буде, якщо усі реанімаційні ліжка найближчим часом будуть зайняті? «В інфекційній лікарні є низка боксованих кімнат. Ми також туди підводимо кисень для того, щоб якщо завтра-післязавтра буде критична кількість, то ми зможемо використати функціональні ліжка, там надаватимуть допомогу для таких хворих», — коментує Тарас Пастух. 

З жовтої зони у помаранчеву

З 17 серпня за рівнем епіднебезпеки Харків та сім районів області перебувають жовтій зоні. Показники змінилися, і з 24 серпня Харків, Богодухівський та Первомайський райони Харківської області переходять до помаранчевої зони COVID-19. У жовтій зоні з 24 серпня — вже 10 районів: Валківський, Великобурлуцький, Вовчанський, Зміївський, Золочівський, Краснокутський, Куп'янський, Нововодолазький, Харківський та Чугуївський райони Харківської області.

Регіональна та міська комісії з техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій затвердили обмеження для помаранчевої зони (за постановою Кабміну від 22 липня 2020 року №641 «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» зі змінами, внесеними постановою від 12.08.2020 №712). 

Посадовці звертаються до населення: просять дотримуватися карантинних вимог у громадському транспорті, супермаркетах, підприємствах громадського харчування. 

«Коли доводилось відвідувати обласну інфекційну лікарню, спілкуватися з хворими, коли їх запитуєш, чи ви розумієте, де могли інфікуватися, можу ствердно говорити про те, що 80-90% називають громадський транспорт: і метро, і маршрутки. Нарікають, що велика частина людей не була в масках... Тому ця робота (з контролю і профілактики) для нас зараз в пріоритеті», — говорить Тарас Пастух. 

У період збільшення захворюваності на COVID-19 суперечливою видається позиція харківської міської влади. Відзначаючи напруженість ситуації з одного боку, з іншого місто не проводить потужної роз'яснювальної інформаційної кампанії, не утримується від масових святкових заходів на День міста 23 серпня, не мінімізує ризики, використовуючи усі можливості сучасних технологій. Організовуються концерти (в тому числі передвиборчі Геннадія Кернеса), де ніхто не контролює вимоги карантину, не скасовуються святкові прийоми, а у приміщенні малої зали міськради збирають ветеранів. 

Начальник поліції Харківщини Валерій Сокуренко у своєму зверненні до населення попереджає про відповідальність. 

«Не подобається перевізникам, не подобається водіям, коли ми складаємо ці протоколи. Але коли 25-30% людей у масках, а решта — без, у нас немає вибору. Ми будемо дотримуватися законодавства, будемо вимогливим та принциповими», — говорить Сокуренко. 

Люди не бояться штрафів — це яскраво демонструє інша статистика. Адмінпротоколи на громадян суди частіше повертають до поліції через недоліки, ніж розглядають і виносять рішення. За даними Нацполіції станом на 12 серпня, з-понад двох тисяч штрафів на загальну суму 204,4 тисяч гривень, накладених на Харківщині від березня, сплачено — нуль. 

Якщо Ви виявили помилку у тексті — виділіть її курсором та натисніть "Ctrl + Enter". Дякуємо Вам за уважність та ввічливість.
Орфографическая ошибка в тексте:
Чтобы сообщить об ошибке автору, нажмите кнопку "Отправить сообщение об ошибке". Вы также можете отправить свой комментарий.